Два дзвоника привезені із Туреччини, а один українського виробництва із написом Калуш, розповів головний спеціаліст відділу розвитку підприємництва управління економічного розвитку міста Калуської міської ради Віктор Павлів.
І нехай керамічні дзвоники не мають історичної цінності, протес свідчать про підтримку мешканцями міста ідеї створення музею дзвонів.

Як  повідомляли ”Вікна”, сучасний Калуш завдячує розвитком своїм предкам, які започаткували видобуток солі, газу, пивоваріння, лиття дзвонів і вже на той час створили місту славу передового промислового центру. Півтора століття Калуш гримів дзвонами, тому сьогодні у місті заговорили про створення відповідного музею.
За даними, які на сьогодні є у відкритих джерелах, у 1808 році до Калуша з Центральної Польщі приїхав Міхал Фельчинський. В Калуші він започаткував ливарню та кузню. Його син та онуки перейняли ремесло і продовжили роботу в ливарні, відливаючи дзвони. Нащадки цього роду досі живуть у Калуші та донедавна мріяли ще відродити виробництво.
А дзвони із майстерні Антонія Серафина в 1912 році були відзначені почесними дипломами на виставці в Кракові, золотими медалями на виставках у Львові та Стрию, де отримали чотири срібні медалі.
До створення музею запрошують всіх калушан. Ініціативна група продовжує збір експонатів, які можна принести у краєзнавчий музей Калущини.