Трудові колективи підприємств, історики, музейники, активісти яким не байдужа доля свого міста та України з великою турботою ставляться до збереження історичної та культурної спадщини і розуміють, що знання минулого допомагає осмислити сучасне і передбачити майбутнє, що найсильніший вплив на розум і почуття людей залишають речові пам’ятки.
Гірнича справа це галузь науки і техніки, пов’язана з видобуванням з надр або на поверхні землі корисних копалин, а також їхньою попередньою обробкою з метою використання в господарстві.
Музеєфікація пам’яток гірництва дуже важлива з огляду на провідну роль гірництва у розвитку технологічних і культурних складових людської цивілізації, його впливу практично на всі сфери життя суспільства. Не випадково список світової культурної спадщини ЮНЕСКО включає значну кількість гірничих об’єктів минулого (Королівська соляна шахта у Величці, Срібний рудник Раммельсберг, Мідна копальня в Коппарберзі, Римські арругії в Лас-Медулас, Потосі та ін.).
Музеї гірничої справи це культурно-освітні та науково-дослідні заклади, що збирають,
вивчають, експонують та зберігають артефакти з гірничої справи. В Калуші та Україні є декілька музеїв та музейних експозицій з історії гірництва. Наявність історичних документів, книг, фотографій про минуле та історію розвитку солеварень Калуша і бажання ентузіастів зберегти історичні цінності дали змогу в березні 1976 року відкрити музей історії і трудової слави підприємства в одному із залів палацу культури «Мінерал». В залах народного музею історії і трудової слави виставлено більше 600 експонатів про історію підприємства і життя його трудового колективу. Експозиції музею – це історія розвитку гірничої і хімічної промисловості в Калуші, історія діяльності підприємства і розвитку соціальної інфраструктури навколо нього, розвитку міжнародних зв’язків та розлога інформація про кращих людей підприємства. Тут коротко представлена історія нашої держави ще з часів заснування Київської русі (ІХ-ХІІ ст.) і до сьогодення. На огляд виставлені зразки калійних руд, продукції, оригінали і копії історичних документів, фотографії, вітчизняні та міжнародні нагороди підприємства.
Лисичанський музей історії гірництва заснований 1995 року, в переддень святкування 200-річчя Донецького вугільного басейну, в приміщенні колишньої штейгерівської школи м. Лисичанськ. Основна експозиція присвячена історії розвитку вугільної промисловості. За 10 років існування музей відвідало понад 60 тис. чоловік.
У 1974 р. було відкрито музей історії Національного гірничого університету України (м.
Дніпропетровськ), який має бл. 7 тис. експонатів. У 2001 р. рішенням Вченої ради НГУ музею присвоєне ім’я О. М. Поля. У 2002 р. при вугільній компанії “Шахта «Краснолиманська» (м. Родинське Донецької обл.) відкрито музей шахти. Експозиція історії гірництва діє у м. Докучаївську (Донецька обл.), де працює Докучаївський флюсо-доломітний комбінат. При Криворізькому технічному університеті діє гірничо-мінералогічний музей.
Сьогодні калуські активісти-дослідники свого міста, спільно із музейниками та за сприяння Калуської міської ради ставлять перед собою завдання, про виявлення місцевого туристичного ресурсу і збереження його. Також працюють на залучення грантових та приватних коштів до формування місцевого туристичного продукту шляхом участі в реабілітації комплексів та об‘єктів культурної спадщини, благоустрою територій історичних центрів, створення або удосконалення, модернізації необхідної інфраструктури.
Віктор ПАВЛІВ
Головний спеціаліст відділу
з питань інвестицій та міжнародної інтеграції
управління економічного розвитку міста
Калуської міської ради