Протяжність веломаршруту складає 35 кілометрів. Для його подолання відведено 5 годин.
Перший калуський веломаршрут «Калуш – Старий Угринів – Калуш» розпочинається у центральній частині Калуша, яка водночас є однією з найстаріших у більш ніж 600-літньому місті.
Перша письмова згадка про Калуш датується 1437 роком, хоча нещодавно у Львівському архіві історики знайшли документ, який може підтвердити, що насправді місто є ще старішим. У 1549 році Калуш, який здавна славився солеварінням, отримав Маґдебурзьке право. У часи радянської влади Калуш перетворили на промисловий гігант, наслідки чого відчуваються на житті міста і сьогодні. З старої центральної частини міста ми рухаємось вулицями Грушевського та Козоріса у напрямку залізничного вокзалу міста. Залізниця у Калуш була прокладена у 1875 році. Переїжджаючи залізничну колію, ми наближаємось до виїзду з міста у напрямку села Добровляни.
Добровляни вперше згадуються у 1444 році. Відхилившись від маршруту, можемо відвідати і оглянути стару церкву Богоявлення Господнього, побудовану 1822 році. Насправді церква була перенесена в 1927 році з села Довге. Нещодавно, калуськими краєзнавцями Василем Фіцаком та Олександром Ковалем, в старій дзвінниці було виявлено і описана дзвони з ливарні Фельчинських та єдиний, наразі , дзвін з ливарні Антонія Серафіна 1901 року, які відливались в Калуші.
На початку Добровлян ми проїжджаємо через міст, під яким тече річка Лімниця, яка починається у Карпатських горах, і яку колись прийнято було вважати найчистішою річкою Європи. Сьогодні річка є гідрологічною памяткою природи. Виїхавши за Добровляни, ми проїжджаємо дорогою, з обох сторін якої ростуть тополі.
Проїхавши поважні дерева, ми потрапляємо у 600-літнє село Новиця. У Новиці знаходиться одразу дві церкви, одна з яких – найбільший дерев’яний храм західної України – Спасо-Преображенський храм , який освятили у 1938 році.
Щоб дістатися до церкви, доведеться подолати крутий та доволі затяжний підйом. У Новиці повертаємо ліворуч – в напрямку села Старий Угринів.
Одразу за Новицею відкривається прекрасна панорама Калуша, де місто лежить наче на долоні.
Намилувавшись краєвидом, ми заїжджаємо у Старий Угринів – село, де народився головний провідник Організації українських націоналістів – Степан Бандера. У Старому Угринові знаходиться великий музей, присвячений уродженцю Калущини та відновлена хата родини Бандер. Хата, де у перший день 1909 року в сім’ї священика народився Степан – не збереглася. Зате в музеї можна побачити оригінальні документи та речі, які належали родині Бандер. Історико-меморіальний музей Степана Бандери працює щодня з 9:00 до 18:00, екскурсії проводять в усі дні, окрім суботи з 10:00 до 17:00.
З Історико-меморіального музею Степана Бандери прямуємо у напрямку Бережниці. Тут частину шляху доведеться проїхати польовою дорогою, та перейти вбрід два потічки.
Бережниця є одним з найдавніших поселень на Прикарпатті. В центрі села стоїть пам’ятник ще одному провіднику ОУН, цього разу Карпатського краю – Ярославу Мельнику-«Роберту». Після Бережниці заїжджаємо у ще одне велике село Калуського району – Підмихайля. Перетинаючи Підмихайля, ми знову добираємось до річки Лімниці, яка розділяє село та Калуш. Якщо ви подорожуєте у теплу пору, то Лімниця – це чудове місце, де під закінчення маршруту можна відпочити біля води. З Підмихайля у Калуш їдемо найдовшим пішохідним мостом Калуського району і потрапляємо у мікрорайон Калуша – Хотінь. Наприкінці IXX століття у Хотіні священиком був перший видавець «Кобзаря» Тараса Шевченка у Галичині – отець Гнат Рожанський.
За мікрорайоном Хотінь проїжджаємо ще один житловий масив Калуша з приватною забудовою – Загір’я.
З Хотіня знову заїжджаємо у центр міст, де й починався наш велосипедний маршрут. На Загар’ї знаходиться найстаріша церква у Калуському районі – церква Андрія Первозванного, яка збудована у 1793 році.
